Країни Перської затоки змінюють курс: диверсифікація, дипломатія та оборона

Ольга Гембік | 2026-06-25

Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Катар більше не використовують доходи від нафти й газу лише для наповнення державної скарбниці.

Тепер ці фінансові ресурси допомагають їм зміцнювати свої позиції на міжнародній арені, посилюючи статус регіональних держав середнього рівня.

Країни Перської затоки більше не хочуть залишатися залежними партнерами великих держав. Натомість вони прагнуть стати самостійними центрами впливу. Для цього вони одночасно розвивають економіку, ведуть активну дипломатичну діяльність і вживають заходів для зміцнення власної безпеки.

Саудівська переорієнтація

Надавши жінкам більше прав і взявши курс на відкритість до світу, Саудівська Аравія поступово формує нову державу.

Країна проводить політику стратегічної автономії та дедалі більше орієнтується на глобальні інтереси. Наразі Саудівська Аравія продовжує реалізацію масштабної державної програми соціально-економічної трансформації під назвою Saudi Vision 2030.

Програму було представлено у 2016 році з ініціативи наслідного принца Мохаммеда бін Салмана.

Для Саудівської Аравії це амбітна програма капіталістичних реформ, покликана змінити не лише економіку й суспільство країни, а й її становище у світі.

«Наша країна має значний інвестиційний потенціал, який ми використаємо для стимулювання економіки та диверсифікації джерел доходів», — заявив Мохаммед бін Салман на офіційному сайті програми.

Китай є найбільшим ринком збуту саудівської нафти. Водночас він є і найактивнішим іноземним інвестором у Саудівській Аравії: у 2023 році на китайські компанії припадало 58% нових інвестицій у бізнес. Другим за обсягом джерелом іноземних інвестицій є Сполучені Штати. Для економічних інтересів Ер-Ріяда також важливою залишається стратегічна співпраця з Росією у сфері видобутку нафти.

Згідно з даними офіційних саудівських джерел, у четвертому кварталі 2025 року обсяг іноземних інвестицій зріс на 90% порівняно з аналогічним періодом попереднього року й досяг 48,4 млрд саудівських ріялів (12,9 млрд доларів США).

Для іноземних інвесторів також відкрилися такі сектори, як туризм, відновлювана енергетика та технології. Серед наймасштабніших проєктів: Oracle інвестує 1,5 млрд доларів у хмарну інфраструктуру країни, Amazon Web Services реалізує проєкт вартістю понад 5,3 млрд доларів, а Google бере участь у створенні центру штучного інтелекту вартістю близько 10 млрд доларів.

Важливу роль також відіграє Lucid Motors: Саудівський державний інвестиційний фонд вклав у компанію мільярди доларів для розвитку внутрішнього виробництва електромобілів.

Окрім того, Hyundai будує автомобільний завод вартістю понад 500 млн доларів.

Експерти зазначають, що поряд з економічною трансформацією Ер-Ріяд активно диверсифікує свої дипломатичні зв’язки. Королівство активно діє на Близькому Сході та в Північній Африці, роблячи ставку на партнерство з країнами Глобального Півдня. Водночас воно прагне зберігати баланс у відносинах із такими великими державами, як США, Китай і Росія.

«Я не вважаю, що наші відносини зі Сполученими Штатами та Китаєм є взаємовиключними. Навпаки, вони доповнюють одне одного», — заявив міністр інвестицій Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх.

ОАЕ та Катар: курс на Схід

Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) — менший, але більш гнучкий сусід Саудівської Аравії, який бореться за конкурентні переваги в регіоні.

У низці регіональних конфліктів, зокрема в Судані, Лівії та Ємені, ці дві держави неодноразово опинялися по різні боки барикад. ОАЕ є головним конкурентом Саудівської Аравії у боротьбі за статус провідного експортного та логістичного центру регіону.

Очікується, що конкуренція між цими країнами лише посилюватиметься.

Серед країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, економіки яких залежать від нафти, ОАЕ досягли значних успіхів у диверсифікації неенергетичних секторів економіки. Країна проголошує курс на створення суспільства, що спирається на таланти, знання та новітні технології.

Зростання економіки ОАЕ сприяло формуванню політики Look East Policy — стратегії, відповідно до якої країна поступово зміщує економічний і зовнішньополітичний фокус із Заходу на Азію.

ОАЕ продають енергоносії азійським країнам, залучають азійський капітал, беруть участь у китайських інфраструктурних проєктах і розширюють торгівлю з Індією. Після виходу з нафтового картелю OPEC/OPEC+ Абу-Дабі сформував власну сферу впливу на Близькому Сході та в Африці.

Мета полягає в тому, щоб перетворитися з регіонального експортера енергоресурсів на самостійного глобального гравця.

Катар є ще однією країною Перської затоки, де енергетичний сектор також слугує основою дипломатичної активності. Останніми роками Доха брала участь у переговорах щодо Гази, гуманітарних домовленостях між Росією та Україною, а також у посередницьких місіях в Африці.

Катар має непрості відносини зі своїми найближчими сусідами. В ОАЕ та Саудівській Аравії його активність сприймають як надмірне втручання у регіональні справи або навіть як виклик їхнім інтересам.

Завдяки раннім інвестиціям в інфраструктуру зрідженого природного газу та довгостроковим контрактам із ключовими партнерами в Азії та Європі Катар уникнув такого економічного тиску, з яким зіткнулися його сусіди, і проводить власну регіональну політику.

Великі обсяги дешевої енергії дали Катару змогу увійти до сектору, який сьогодні змінює світові технології та економіку. Наразі країна намагається наздогнати Саудівську Аравію та ОАЕ в гонці за лідерство у сфері штучного інтелекту серед країн Перської затоки.

Найамбітнішим кроком у цьому напрямку став запуск компанії Qai, яка отримала фінансування від державного фонду країни обсягом 526 млрд доларів, а також 20 млрд доларів у межах спільного проєкту з Brookfield.

Безпека як стратегія

Безпека є ключовою умовою економічної стабільності, міжнародного впливу та довгострокового розвитку ОАЕ, Катару та Саудівської Аравії.

Саме тому Саудівська Аравія має найбільші військові витрати серед країн регіону: торік вона витратила на оборону від 70 до 80 млрд доларів, що є одним із найвищих показників у світі.

Нещодавно Україна уклала з Саудівською Аравією, Катаром та ОАЕ угоду щодо безпілотників, яка передбачає спільне виробництво дронів і розробку ефективніших засобів протидії безпілотним системам.

За словами українського експерта та дипломата Вадима Трюхана, за час повномасштабної війни Україна здобула унікальний досвід протидії іранським безпілотникам, який нині викликає інтерес у всьому світі.

«Те, що для України було питанням виживання, поступово стає питанням національної безпеки для країн Перської затоки. Окрім технологій перехоплення дронів, Київ може запропонувати перевірені в бойових умовах тактики протиповітряної оборони та методи захисту критичної інфраструктури», — зазначив Трюхан.

Країни Перської затоки також приділяють особливу увагу кібербезпеці. Зокрема, Катар посилює свої оборонні спроможності за допомогою технологічних рішень, інновацій у цифрових системах і ШІ, тоді як ОАЕ реалізують Національну стратегію кібербезпеки, спрямовану на зміцнення захисту критично важливої інфраструктури.

У межах цієї стратегії минулого року ОАЕ відкрили центр передового досвіду у сфері кібербезпеки спільно з Google Cloud.