Нові виклики
Космос став новим рубежем стратегічного суперництва
У той час коли провідні держави світу змагаються у використанні космосу для бойових дій, орбіта Землі швидко перетворюється з простору для наукових відкриттів на новий нестабільний театр військових конфліктів.
![2020 рік: вид на космічний апарат «Кетцаль-1», зроблений за стандартом CubeSat, при його запуску з орбітального пускового пристрою для малих супутників, встановленого на борту Міжнародної космічної станції [джерело: Кріс Кессіді / NASA]](/gc7/images/2026/06/15/56231-iss063e003642_orig-370_237.webp)
Авторка: Ольга Хембік |
Космос більше не є простором, передбачаним виключно для мрійників та письменників-фантастів.
Космос, який довго сприймали переважно як сферу наукових досліджень, зараз цілеспрямовано перетворюють на новий театр військових дій.
На цьому театрі військових дій зіткнулися інтереси та амбіції щонайменше трьох провідних держав, а саме Сполучених Штатів, Росії та Китаю. Інші країни також швидко нарощують свої можливості, сподіваючись забезпечити собі власну частку нового рубежу.
Генезис орбітального протистояння
Удар стався в абсолютній тиші космосу, проте його ефект був вибуховим.
![Учасники навчань Global Sentinel 2022 з Німецького центру космічної ситуаційної обізнаності контролюють, відстежують та оцінюють імітовану атаку протисупутниковою зброєю, а також оцінюють появу космічного сміття, яке могло виникнути в результаті подібної дії [джерело: Космічне командування США]](/gc7/images/2026/06/15/56232-7349049-370_237.webp)
У січні 2007 року Китай, запустивши ракету, знищив власний метеорологічний супутник «Фен'юнь-1C» (FY-1C). Через цю подію на низькій навколоземній орбіті не лише з’явилися тисячі фрагментів космічного сміття, а й всьому світу було продемонстровано дієву протисупутникову зброю (ASAT) і стратегічні можливості Пекіна.
Вперше з початку освоєння космосу орбіта Землі стала сценою для демонстрації сили та відправною точкою нового протистояння.
Військових аналітиків вразила точність китайської ракети наземного базування, яка на висоті 864 кілометрів над Землею знищила ціль розміром з холодильник. Випробування продемонструвало здатність Китаю збивати супутники з прямим виведенням зброї на орбіту.
Майкл Д. Свейн, колишній старший науковий співробітник Азійської програми Фонду Карнегі за міжнародний мир, зазначив, що Китай «кинув виклик безпосередньо Сполученим Штатам і поставив під сумнів їхній часто повторюваний вислів про відданість глобальному миру й розвитку, а також мирному використанню космосу».
Він зробив висновок, що цей удар фактично поклав край ері космосу як виключно мирного простору.
Експерт розглядав прагнення Китаю до розвитку протисупутникових систем, як спробу зрівняти умови гри з Вашингтоном у можливих майбутніх військових та політичних кризах, особливо з урахуванням покладання Сполучених Штатів значною мірою на військові супутники.
«Хто контролюватиме космос і супутники, той отримає певний паритет у разі будь-яких військових загроз», — сказав український політичний експерт Олександр Антонюк.
За його словами, Китай, керований своєю амбіцією до домінування на світовій геополітичній арені, зараз намагається наздогнати Сполучені Штати саме в космічних технологіях. У цьому Пекін може покладатися на ресурсну базу Росії.
«Китай безумовно використовуватиме Російську Федерацію як свого васала, експлуатуючи його ресурси, наукові розробки, території та космодроми. Росія має розвинену космічну інфраструктуру, але самостійно відновити свої космічні можливості вона не здатна», — підсумував Антонюк.
Протягом наступних п'яти років Китай планує запустити в космос центри обробки даних для використання штучного інтелекту.
Китайська корпорація аерокосмічної науки й технологій (CASC) має намір «побудувати космічну інфраструктуру для цифрової розвідки потужністю, яка буде обчислюватися гігаватами». Ці об'єкти для обробки величезних обсягів даних інтегруватимуть хмарні технології, периферійні пристрої та термінали, розгорнуті безпосередньо на орбіті, направляючи інформацію різним користувачам, включно з органами національної безпеки та військовими структурами.
До 2045 року Пекін зобов'язався перетворити Китай на «провідну у світі космічну державу» та, можливо, витіснити Сполучені Штати з їхньої домінівної позиції.
Динаміка космічних війн
У червні 2019 року союзники по НАТО ухвалили документ «Загальна космічна політика», в якому в подробицях описані нові загрози в космосі.
В альянсі визнали, що «потенційні супротивники» розробляють руйнівні системи протидії в космосі, які використовують засліплення, засвічування, дезорієнтацію та глушіння космічних апаратів, протисупутникові ракети з прямим виведенням на орбіту, системи для дій на спільній орбіті, а також лазерну та електромагнітну зброю.
У 2024 році в Космічних силах США спостерігали за серією маневрів на низькій навколоземній орбіті трьох експериментальних китайських супутників «Шиянь-24C» та двох китайських експериментальних космічних об'єктів «Шиянь--6 05A/B».
«Це те, що ми називаємо ближнім маневровим боєм», — відмітив генерал Майкл А. Гетлайн, який обіймав посаду заступника начальника космічних операцій з 2023 по 2025 рік.
Він додав, що найближчі конкуренти Америки зосереджені на «практиці боїв у космосі у вигляді операцій типу «супутник-супутник».
Заява Гетлайна пролунала на тлі повідомлень про те, що все більше країн прагнуть розробити технології, здатні вражати космічні цілі. Такі технології дозволять знищувати або виводити з ладу супутники, що загрожують порушенням роботи систем, які використовуються у військовій сфері, включно з апаратурою зв'язку та наведення ракет.
Збої в роботі навігаційних систем здатні дестабілізувати банківську діяльність і створити проблеми для інтернет-інфраструктури, а також вплинути практично на кожен сектор — від авіації, зв'язку, сільського господарства, матеріально-технічного забезпечення й науки до охорони здоров'я.
Згідно з даними Європейського космічного агентства, станом на квітень 2026 року на орбіті перебувало близько 15 200 активних супутників.
На орбіті також знаходиться близько 130 мільйонів фрагментів космічного сміття розміром від одного міліметра до масивних об'єктів, таких як покинуті космічні кораблі та відпрацьовані ступені ракет, що одночасно обертаються навколо Землі. Рухаючись зі швидкістю приблизно сім-вісім кілометрів на секунду, вони становлять загрозу для космічних місій.
Понад половини всіх супутників належить членам НАТО або компаніям, які базуються в цих країнах.
Союзники по НАТО по всьому світу дедалі частіше використовують супутники для широкого кола завдань з національної безпеки та військових операцій.
Два роки тому вони вже зіткнулися із загрозою з боку Росії.
Ядерна зброя на орбіті
У лютому 2024 року Пентагон і розвідувальні служби США вперше висловилися щодо ймовірної російської програми з розробки протисупутникової ядерної зброї.
Детонація такого пристрою здатна вивести з ладу сотні супутників, які обертаються на низькій навколоземній орбіті, та спричинити збої в багатьох секторах. Американські офіційні особи заявили, що підозрюваний російський випробувальний супутник, здатний використовувати ядерну зброю, а саме «Космос-2553», вже перебував на орбіті два роки після його запуску в лютому 2022 року. Москва заперечила ці звинувачення.
Пізніше з'явилися повідомлення про те, що Росія все ще планує розгорнути протисупутникову ядерну зброю для створення «космічного Перл-Харбору». Ця фраза, вперше запущена в оборот Комісією Рамсфелда з питань космосу у 2001 році, стосується раптового, руйнівного удару по супутниковій інфраструктурі, який за наслідками можна порівняти з нападом 1941 року на військово-морську базу США, через що Сполучені Штати вимушені були вступити у Другу світову війну.
Генерал Стівен Вайтінг, голова Космічного командування США, застеріг про ризик потенційного «космічного Перл-Харбору». Він характеризував Росію як розвинуту космічну державу, здатну нейтралізувати об'єкти на низькій навколоземній орбіті вже на ранніх етапах конфлікту. Водночас високопоставлені військові керівники попередили про ширший системний хаос і наголосили на тому, що порушення роботи космічних об'єктів здатні паралізувати цивільну інфраструктуру, таку як авіація, зв'язок і глобальні фінансові мережі. За словами Вайтінга, Росія розгортає оперативну протисупутникову зброю, спрямовану проти високовартісних супутників уряду США.
У березні 2026 року Космічне командування США провело першу ітерацію засекречених командно-штабних навчань Apollo Insight, в яких імітувався умовно найгірший сценарій застосування зброї масового знищення проти орбітальної супутникової інфраструктури. За повідомленнями Міністерства оборони, навчання були зумовлені зростанням занепокоєння щодо російської програми протисупутникової зброї.
У цьому засекреченому заході взяли участь союзники США з Австралії, Канади, Нової Зеландії та Великобританії, а також представники 62 комерційних космічних компаній.
Війна Росії проти України підкреслила критично важливу роль комерційних супутникових мереж, наприклад, таких як Starlink компанії SpaceX, у підтримці зв'язку на полі бою. Учасники навчань дійшли висновку, що ядерний вибух на низькій навколоземній орбіті здатен вивести з ладу або знищити тисячі супутників і серйозно порушити роботу військових, а також цивільних мереж спостереження та зв'язку.
Частина низької навколоземної орбіти може виявитися непридатною для використання на строк до року.
Наразі Росія запустила на орбіту кілька «загадкових» космічних апаратів, які слідують за деякими найсучаснішими розвідувальними супутниками Сполучених Штатів.
Експерти з питань оборони наголошують, що будь-яке використання Росією в космосі ядерної зброї порушить статтю IV Договору про космічний простір від 1967 року.
Подібні дії можуть непоправно зашкодити й без того крихкому миру в космосі.