Трансатлантичне партнерство забезпечує надійне стримування НАТО

Джерело: Global Watch | 2026-04-25

В основі колективної оборони Європи лежить трансатлантичне партнерство, яке перетворює політичні зобов’язання на оперативну силу та розподіл відповідальності.

Велика Британія та Сполучені Штати є основою здатності НАТО оперативно формувати переконливий бойовий потенціал.

Завдяки доступності, розміщенню військ та повсякденній взаємодії в рамках досягнення спільних цілей у сфері безпеки, союзні сили стають набагато більшим, ніж просто сукупністю своїх складових.

Постійна участь авіабази Королівських повітряних сил (RAF) у Ферфорді у розгортанні бомбардувальників США є одним із яскравих і наочних прикладів цього партнерства в дії.

Сила передового базування

Операції останнього часу демонструють, як можливості союзного базування та далекобійних ударів поєднуються в реальних умовах.

У березні 2026 року бомбардувальники B-1B Lancer ВПС США були розгорнуті на базі Ферфорд на тлі посилення ударних операцій проти Ірану в межах операції Epic Fury.

Про це повідомили численні ЗМІ, а британські власті підтвердили, що американські війська використовують цю базу для «конкретних оборонних операцій», спрямованих на запобігання запуску Іраном ракет по регіону.

У той самий період у Ферфорді було зафіксовано додаткову активність бомбардувальників США, зокрема прибуття літаків B-52H на тлі загострення ситуації навколо Ірану. Ці переміщення продемонстрували, як інфраструктура Великої Британії дає змогу США за потреби забезпечувати тривалі далекобійні місії з території Європи.

За оцінками аналітиків, такі розгортання підкреслюють незмінну стратегічну важливість передових позицій для швидкого глобального удару.

Натомість операція Midnight Hammer, що відбулася в червні 2025 року, продемонструвала інший підхід США до нанесення ударів на великі відстані.

За даними відкритих джерел, було здійснено високоточний удар по ядерних об’єктах Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфахані з використанням семи стелс-бомбардувальників B-2 Spirit та 14 протибункерних боєприпасів GBU-57 Massive Ordnance Penetrator.

Ці оперативні заходи підкріплюються регулярними навчаннями на території Великої Британії та в країнах НАТО, що забезпечує стабільну боєготовність.

В офіційних звітах США наголошується на постійній діяльності бомбардувальної групи в Європі, зокрема на частих вильотах літаків B-52H з авіабази RAF Ферфорд. Ці розгортання позиціонуються як планові місії, покликані підвищити боєготовність та оперативну сумісність із союзниками та партнерами.

Як зазначено в одній з доповідей ВПС США в Європі, такі місії «сприяють покращенню взаєморозуміння, довіри та оперативної сумісності» в рамках Альянсу.

Паралельно з цим щорічні навчання НАТО Steadfast Noon відіграють важливу роль у вдосконаленні підготовки та процедур Альянсу в галузі ядерного стримування.

НАТО характеризує ці навчання як давно заплановані та рутинні, в яких зазвичай беруть участь близько 70 літаків та приблизно 2 000 військовослужбовців із 14 країн-членів Альянсу — і все це відбувається без застосування справжньої зброї.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що ці тренування забезпечують «максимальну надійність, безпеку та ефективність» ядерного стримування.

Багаторівневе стримування

Стримування також значною мірою залежить від надійних засобів зв’язку та здатностi до тривалого перебування на морі.

Літаки E-6B Mercury ВМС США відіграють вирішальну роль у рамках місії TACAMO.

Ці платформи підтримують постійний зв’язок із підводними човнами з балістичними ракетами за допомогою передач на наднизьких частотах, забезпечуючи безперервність зв’язку між національним керівництвом та стратегічними силами навіть у надзвичайних ситуаціях.

Водночас Велика Британія зберігає власну міцну стратегічну позицію. Її система безперервного стримування на морі (CASD) має незмінний рекорд патрулювання, що веде свою історію з 1969 року.

У сукупності ці операції та навчання свідчать про глибину відносин між США та Великою Британією.

Це реалізується за допомогою конкретних військових механізмів: розміщення баз, що забезпечують підтримку авіації дальнього радіусу дії; регулярне розгортання бомбардувальників, що сприяє розвитку взаємосумісності; навчання з питань ядерного стримування в масштабах альянсу; надійні стратегічні комунікації; а також постійне стримування на морі.

Ця комбінація, відпрацьована в мирний час і перевірена в умовах кризи, є опорою здатності НАТО захищати Європу.