Стратегічні питання
Кривавий урожай: українські фермери борються з дронами, мінами та воєнною розрухою
В Україні фермери, ризикуючи життям під дронами, мінами та обстрілами, ведуть жнива, що стали актом виживання й героїзму.
![Вікторія Шинкар (36 років), демінерка організації HALO Trust, працює на замінованому полі поблизу села Безіменне на Миколаївщині, 5 травня 2025 року [джерело: Ivan Samoilov/AFP]](/gc7/images/2025/10/15/52309-woman-370_237.webp)
Автор: Ольга Гембік |
ВАРШАВА — Уже четвертий рік поспіль збір врожаю в Україні перетворився на смертельно небезпечне заняття. Фермери стикаються з бомбардуваннями, атаками дронів, палаючими полями, замінованою землею і знищеною технікою, що перетворює рутинну працю на акти виживання.
8 вересня на сайті Президента з’явилася петиція про присвоєння посмертно звання Героя України фермеру Олександру Гордієнку. Він загинув 5 вересня, коли російський дрон влучив у його автомобіль.
Гордієнко, голова Асоціації фермерів Херсонщини та депутат обласної ради, займався фермерством у Бериславському районі понад 30 років. Місцеві прозвали його «Фермером Рембо»: він зі своєї рушниці збив понад 200 російських дронів, а також використовував системи радіоелектронної боротьби для захисту своїх полів.
Його донька Аліна, яка ініціювала петицію, написала, що він «любив землю, працював для людей і був справжнім патріотом». Вона розповіла, що після звільнення правобережжя Херсонщини її батько самотужки розмінував тисячі гектарів землі, вилучивши понад 5000 протитанкових мін.
![Купа зібраних ракет, знайдених на земельній ділянці фермера Ігоря Князєва, лежить на тлі пошкодженого майна в селі Довгеньке на Харківщині, 2 травня 2025 року [джерело: Ivan Samoilov/AFP]](/gc7/images/2025/10/15/52310-mine-370_237.webp)
Полювання на фермерів
«Дрон! Над вантажівкою! Тікайте!» — кричить жінка на відео, знятому в Херсонській області та опублікованому «Радіо Свобода» (RFE/RL) 2 серпня. Російські війська ненадовго окупували цю територію у 2022 році, перш ніж Україна її звільнила.
Запис показує, як ціла родина фермерів, включно з малою дитиною, мусить тікати від російських дронів під час збору врожаю динь. RFE/RL повідомило, що фермери на звільнених територіях відновили вирощування врожаю, зокрема кавунів, але поля залишаються небезпечними через удари дронів.
Дрони цілили в білий фургон — очевидно цивільний транспорт, який не становив жодної військової загрози.
На Херсонщині російські війська використовували дрони для тероризування цивільного населення, зафіксовано понад 5000 таких атак. Удари завдавалися по невійськовій техніці й навіть по тваринах, що місцеві жителі описують як «сафарі на людей».
Військовий аналітик і колишній речник Збройних сил України Владислав Селезньов назвав ці атаки на цивільних, особливо на фермерів, воєнним злочином.
«По суті, це полювання на людей, терористичний акт, який має бути визнаний таким світовою спільнотою», — сказав він виданню Kontur, дочірньому проєкту Global Watch.
Він закликав правоохоронні та спеціальні органи розслідувати ці випадки й взяти на приціл операторів дронів, відповідальних за загибель цивільних осіб.
За словами Селезньова, ціль Росії така: «Якщо не вдається захопити територію, вони лишають по собі випалену землю».
Загрози для довкілля
За словами Михайла Волинця, голови Незалежної профспілки гірників України, війна руйнує українські території на багатьох фронтах, а довкілля зазнає однієї з найтяжчих і найбільш довготривалих шкод.
Волинець контролює стан усіх українських шахт, зокрема тих, що розташовані на окупованих і покинутих територіях.
Він попередив, що недбале управління вугільними підприємствами та припинення належного технічного обслуговування без адекватних заходів консервації спричиняють екологічні кризи, які вже завдають шкоди сільському господарству країни.
«Світ має оцінити [військові дії в Україні] з точки зору екологічних загроз», — сказав Волинець виданню Kontur.
Волинець назвав серйозною загрозою кислотний відтік із шахт: це висококислотна вода з домішками важких металів, яка шкодить сільськогосподарським землям.
Випаровуючись, ця вода залишає сольові відкладення, які «вбивають» ґрунт і роблять його непридатним для землеробства. Без належного контролю це знищує рослинність, призводить до загибелі худоби та зменшує врожайність сільськогосподарських культур.
«Ця забруднена вода зливається й розтікається на понад 600 кілометрів. Вона потрапляє в річку Сіверський Донець, річку Дон, а потім — в Азовське та Чорне моря», — пояснив Волинець.
Він зазначив, що лісові насадження захищали ґрунти Донбасу від засолення протягом 60–70 років. «Через війну все це було спалено та знищено. Залишилися лише поодинокі пеньки», — сказав він.
Мінне поле
14 вересня російські війська завдали удару по околицях села Боромлянської громади на Сумщині, цілячись у поле, де працювали комбайни. Про це повідомила обласна військова адміністрація в Telegram.
Одинадцять робітників було госпіталізовано, один із них був у критичному стані. Пошкоджено трактори й комбайни, а сапери тепер мають розміновувати територію та збирати уламки.
Розмінування таких земель часто доручають компанії «Гуманітарна безпека», яка очищує від мін сільськогосподарські угіддя на Харківщині. Інженер Олег Семерей розповів виданню Kontur, що вони стикаються з протитанковими та протипіхотними мінами, касетними боєприпасами та дронами, включно з «мінами-метеликами».
Арсенал, вилучений із пшеничних і кукурудзяних полів, містить ракети «Ураган», «Смерч» і «Град», а також ракети класів «повітря-поверхня», «поверхня-поверхня» та «повітря-повітря».
«Ми знаходимо багато різних видів касетних боєприпасів, навіть такі, яких раніше ніколи не бачили», — сказав Семерей, відзначивши швидку еволюцію озброєнь.
Він застеріг: що довше триватиме війна, то різноманітнішим буде арсенал і то важче стане відновлювати сільськогосподарські землі. Забруднення «зростатиме експоненційно».
За оцінками Семерея, за допомогою ЄС і США широкомасштабне розмінування сільськогосподарських угідь може зайняти від п’яти до десяти років, хоча пріоритетом залишатимуться населені пункти, які найбільше постраждали від бомбардувань. Він порівняв ці зусилля з Хорватією, де розмінування триває десятиліття після війни 1991–1995 років.
«Найголовніше — очистити сільськогосподарську землю, — сказав він. — Навіть у містах і селах, де зараз немає людей, чиста земля стане основним чинником для повернення населення».