Казахстан прагне зменшити вплив Росії та Китаю в урановій галузі

Автор: Султан Мусаєв | 2025-03-26

АЛМАТИ — Контракт зі швейцарською компанією став першим кроком у стратегії диверсифікації, яка дозволить Астані зміцнити зв’язки з Європою і зменшити ризики, пов’язані із залежністю від таких партнерів, як Росія та Китай.

«Казатомпром» уклав свій перший контракт зі швейцарською енергетичною компанією Axpo Power AG і оператором атомної електростанції Kernkraftwerk Leibstadt AG (KKL AG) на постачання природного уранового концентрату, який буде використано для стабільної роботи АЕС Бецнау та Лайбштадт.

Церемонія підписання відбулася в лютому в штаб-квартирі Axpo Power AG під час візиту делегації «Казатомпрому» до Швейцарії.

«Наша ядерна галузь потребує диверсифікації»

Ця угода відкриває нові можливості для казахстанського ядерного оператора через розширення його присутності на європейському ринку, повідомили в «Казатомпромі».

Контракт з Axpo Power допоможе реалізувати «стратегію диверсифікації наших каналів збуту», зазначив у лютому директор із комерційних питань Владислав Байгужін.

Договiр із найбільшою енергетичною компанією Швейцарії створює перспективи для співпраці з європейськими АЕС і зміцнює позиції «Казатомпрому» на світовому ринку урану, додали в компанії.

Однак спостерігачі пов’язують цю угоду зі спробами зменшити вплив Росії та Китаю на Казахстан — світового лідера з видобутку урану, на якого припадає 43% глобального виробництва.

«Казахстан має шанс знизити залежність від традиційних партнерів — Росії та Китаю», — сказав в інтерв’ю Global Watch Талгат Ісмагамбетов, провідний науковий співробітник Інституту філософії, політології та релігієзнавства в Алмати.

«Наша ядерна галузь потребує диверсифікації шляхом розширення співпраці із західними країнами», — додав він, підкресливши, що така стратегія є особливо важливою в нинішній геополітичній ситуації і матиме довгострокову вигоду.

Москва проти Пекіна

Росія та Китай займають значні позиції в урановій промисловості Казахстану.

Державна корпорація Росії «Росатом» через свою дочірню компанію Uranium One Group володіла суттєвою частиною в проєктах «Казатомпрому». До грудня 2024 року «Росатом» був залучений у шість із 14 видобувних проєктів компанії.

Запаси урану в Казахстані під контролем Росії оцінювалися у 255 тис. тонн. Наприкінці 2024 року Росія вийшла з частини спільних підприємств, продавши деякі активи китайським компаніям.

«Росатом» зробив це, щоб зосередитися на родовищі Будьонівське в Туркестанській області, де загальні розвідані запаси — одні з найбільших у світі — становлять щонайменше 350 тис. тонн, повідомив Нурлан Жумагулов, директор аналітичного центру Energy Monitor в Астані.

Колишні керівники «Казатомпрому» вважають, що реальна цифра може сягати 800 тис. тонн.

Обсяги видобутку на родовищі швидко зростатимуть: цього року — 1300 тонн, наступного — 3750 тонн, а у 2027 році — 6000 тонн.

Причому весь уран, видобутий протягом найближчих двох років, піде на потреби Росії.

Казахський уран також потрібен Китаю.

Китай — другий за обсягами покупець урану з Казахстану після Росії.

За перші сім місяців 2024 року 46% доходів від експорту урану надійшло з Росії, за даними аналітичного центру «Перше кредитне бюро».

Однак якщо рахувати в кілограмах, 44% урану Казахстан експортував до Китаю.

Частина урану йде і до Європи.

Аналітики вважають, що Китай прагне посилити свою енергетичну незалежність і бачить у ядерній енергетиці запоруку стабільного постачання.

Сьогодні в Китаї працюють 55 ядерних реакторів. До 2035 року Пекін планує побудувати ще понад 150.

«У цьому процесі Казахстан стає ключовим постачальником урану для Китаю», — сказав Ісмагамбетов.

Прагнення до балансу

Зміцнення впливу Росії та Китаю в урановому секторі Казахстану може обмежити здатність Астани приймати незалежні рішення у сфері ядерної енергетики, зазначають аналітики.

До того ж існує ризик потрапити під вторинні санкції Заходу.

США вже заборонили імпорт російського урану. Якщо «Казатомпром» вважатимуть пов’язаним із «Росатомом», експорт казахстанського урану може постраждати.

Казахстан занепокоєний цими ризиками, особливо після введення санкцій проти керівництва «Росатому», заявив економіст і керівний партнер Visor Kazakhstan Алмас Чукін.

«Очевидно, що казахстанська влада не хоче щоби санкції торкнулися “Казатомпрому”, тому намагається зберігати баланс і уникати надмірної присутності Росії в галузі», — сказав Чукін у коментарі для Global Watch.

Санкції вже мають вплив — хоч і непрямий.

Війна в Україні та відповідні обмеження Росії ускладнили експорт урану з Казахстану до Європи.

У вересневому інтерв’ю Financial Times генеральний директор «Казатомпрому» Мейржан Юсупов заявив, що традиційний маршрут через Санкт-Петербург більше не працює, і Казахстану доводиться шукати альтернативнi шляхи постачання урану на Захiд.

Зокрема розглядається шлях через Каспійське море — попри його вищу вартість і складність.

Хоча весь уран із Казахстану можна було б продати Росії або Китаю, «монопольний покупець — це не те, чого ми прагнемо», сказав Юсупов.

«Ми не хочемо класти всі яйця в один кошик», — підкреслив він.

Ще один потенцiйний стратегічний партнер

США — ще один потенційний стратегічний покупець урану.

«Казатомпром» хоче наростити експорт не лише до Європи, а й до Сполучених Штатів, заявив Юсупов.

Розвиток нових ділянок на родовищі Будьонівське дасть змогу збільшити видобуток сировини.

США — найбільший споживач урану, і попит лише зростатиме в майбутньому через розвиток штучного інтелекту, який потребує багато електроенергії.

Проте через високу вартість і низьку рентабельнiсть США майже не видобувають власного урану. Казахський — дешевший.

Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у лютому заявив, що США мають зміцнювати партнерство з Казахстаном у ядерній сфері.

За словами аналітиків CSIS, обидвi країни мають усi пiдстави для цього.

«Сполученi Штати першими визнали незалежність Казахстану, і обидві країни регулярно співпрацюють у питаннях нерозповсюдження ядерної зброї», — зазначено у звіті.

Вашингтон має «поставити в пріоритет розвиток галузевого партнерства, заохочувати американські інвестиції в дослiдження за кордоном і відкривати більше каналів взаємодії» з Казахстаном та іншими експортерами урану, ідеться у звіті.