Російська ракета «Сармат» досі не готова до бою

Автор: Галина Король | 2025-02-18

КИЇВ — Невдалі випробування міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) РС-28 «Сармат», яку західні ЗМІ охрестили «Сатана II», свідчать про те, що Москва зіткнулася з кризою у сфері стратегічних озброєнь, вважають аналітики.

Ракета провалює випробування, дедлайни відходять на задній план, а нестача критичних технологій і експертизи, які Україна постачала в радянські й ранні пострадянські часи, спричинила кризу в ракетобудуванні, за словами Тімоті Райта, аналітика з питань ракет у Міжнародному інституті стратегічних досліджень.

«Історично склалося так, що багато заводів із виробництва МБР і персонал базувалися в Україні», — сказав Райт в інтерв’ю Business Insider у статті, опублікованій 30 січня.

Розвиток в Україні

Однією з компаній, яка грала ключову роль у російському ракетобудуванні, був «Южмаш» (нині «Південмаш»), українське державне підприємство в Дніпрі, яке виробляє військову та космічну техніку й технології для оборонного, наукового та економічного застосування.

«Наше КБ “Південне” [радянська назва — КБ “Южное”] є альма-матер стратегічних ракет Радянського Союзу. І ця школа вибудовувалася десятиліттями», — розповів Олег Жданов, радянський і український ветеран, військовий аналітик і полковник резерву Збройних сил України.

Саме там була спроєктована й виготовлена ракета Р-36М2 «Воєвода» (SS-18 «Сатана»), одна з попередниць «Сармата».

«Ця ракета, яку розробляли в Дніпрі з 1970-х років, запускалася дуже швидко, мала значні розміри та, окрім великої потужної бойової частини, була оснащена кількома роздільними головними частинами», — сказав Олександр Кочетков із Києва, фахівець із ядерних ракет.

Після розпаду Радянського Союзу Росія вхопилася за українські наукові розробки, які стали основою її ядерного щита.

Застарілі ракети «Сатана» відіграють центральну роль у ядерній стратегії Росії, згідно з відкритими джерелами.

Радянські планувальники спочатку передбачали для цих ракет 10-річний строк служби.

Однак, незважаючи на те, що вони давно застаріли, росіяни продовжили термін їх експлуатації на багато років.

«"Південмаш" і КБ “Південмаш” надавали послуги конструкторів, тобто час від часу ми виїжджали й перевіряли, як вони працюють, чи відповідають вони технічним вимогам, і продовжували їхній строк служби», — сказав Кочетков.

Втрачені можливості

Зараз боєздатність стратегічних сил Росії безпосередньо залежить від ракет, термін експлуатації яких давно закінчився.

Саме тому у 2010 році Росія почала працювати над «Сарматом», який має замінити «Сатану», кажуть оглядачі.

«Ракетна система "Сармат" мала бути кращою за багатьма характеристиками: і за потужністю боєголовки, і за маневреністю. Також розглядалася можливість зміни палива для цієї ракети», — розповів Олександр Коваленко, аналітик сайту InfoResist.

«А в Росії саме в цьому й полягає проблема. Вони не змогли зробити нове якісне паливо спеціально для "Сармата"».

Більше того, росіяни мали змогу працювати з українськими фахівцями аж до 2014 року, коли путінські військові напали на східну Україну та анексували Крим.

«З 2014 року жодна ракета, що належала Росії, не обслуговувалася [на "Південмаші"]», — сказав Анатолій Храпчинський, колишній офіцер ВПС України й заступник директора компанії з виробництва обладнання для радіоелектронної боротьби.

Коли співпраця з українцями припинилася, Росія втратила критично важливу технологію, яку, найімовірніше, намагалася використати при створенні «Сармата».

Жоден із двох російських розробників стратегічних ракет — Ракетне конструкторське бюро ім. Макеєва й Московський інститут теплотехніки — не має недавнього досвіду розробки МБР на рідкому паливі, сказав Райт в інтерв’ю Business Insider.

Ракета, що не літає

«Вони побудували цю ракету повністю самостійно, і вона не літає, — сказав Кочетков. — Було чотири запуски. Один був дещо успішним, а три інших — невдалими».

За даними аналітиків із відкритих джерел, останнє невдале випробування РС-28 «Сармат» відбулося 21 вересня.

Ракета вибухнула в шахті, залишивши величезний кратер і зруйнувавши випробувальний полігон на космодромі Плесецьк на півночі Росії.

«Ми знаємо, що російська військова й космічна промисловість зазнала спаду, але ніхто не знає точно, чому ракета детонує і не літає», — сказав Кочетков.

За його словами, невдачі росіян пов’язані насамперед із тиском і поспіхом.

«Вони тиснуть на конструкторів і розробників. Є політичні вимоги виробляти все швидше й швидше, але коли ти робиш щось швидко, це не завжди виходить добре», — зазначив Кочетков.

Жданов пояснив невдачі з випробуваннями відсутністю в Росії кваліфікованих конструкторів.

«Конструктор, який розуміється на аналітичній механіці та кресленнях, може змоделювати або скопіювати те, що вже існує, — сказав він. — Але не кожен може придумати щось нове або бути творчим у контексті інженерних розробок. Це не кожному під силу».

Фабіан Хоффманн, фахівець із ракетних технологій ядерного проєкту в Осло, підкреслив ту саму думку.

«Це трохи питання того, чи зберегли вони професійну компетентність, — сказав він в інтерв’ю Business Insider. — Тому що всі люди, які будували їхню попередню ракету, уже вийшли на пенсію або померли».

«Деякі з них в Україні, яка відіграла велику роль у російській програмі МБР. Тож це велика проблема», — додав він.

Фінансові проблеми

Росія має «дійсно обмежені фінансові ресурси» для вирішення проблем із ракетами, продовжив Хоффман.

Санкції, накладені глобальним співтовариством, шалені витрати на війну в Україні на шкоду іншим пріоритетам та ізоляція від західних технологій посилюють занепад оборонної промисловості Росії.

«Через санкції Росія не може повноцінно розвивати своє ракетобудування», — сказав Коваленко.

Це означає, що пройде близько десяти років, перш ніж «Сармат» зможе літати, кажуть фахівці з озброєння. А всі вихваляння Путіна про нібито неперевершений «Сармат» — це порожня риторика, покликана налякати слухачів.