Росія зміцнює позиції на найбільшому урановому родовищі Казахстану

Автор: Султан Мусаєв | 2025-01-08

АЛМАТИ — Росія позбувається непотрібних активів в урановій промисловості Казахстану й продає їх Китаю — крок, який приховує довгострокову стратегію консолідації контролю над найбільшим урановим родовищем Казахстану — Будьонівським.

Росіяни придбали родовище, жаданий приз, що містить до 800 000 тонн урану, за сумнівною схемою.

17 грудня «Казатомпром», національний ядерний оператор Казахстану й найбільший у світі виробник урану, оголосив, що Росія виходить із кількох спільних підприємств, які видобувають уран у Казахстані.

Компанія Uranium One Group, що входить до складу російської державної корпорації «Росатом», продала 49,979% акцій рудника «Зарєчноє» китайській компанії SNURDC Astana Mining Company Limited. «Казатомпром» збереже свої власні 49,979%.

Станом на початок 2024 року на родовищі «Зарєчноє» в Туркестанській області Казахстану, яке розробляється з 1977 року, було 3500 тонн запасів урану, які планується видобути протягом наступних трьох років, повідомляє «Казатомпром».

Росія також продає свої 30% акцій у спільному підприємстві «Хорасан-U» і компанії «Кизилкум» китайській компанії China Uranium Development Company Limited. «Казатомпром» збереже свою частку 50% в обох компаніях.

«Хорасан-U» видобуває уран на родовищі «Північний Хорасан» у Кизилординській області Казахстану, повідомляє «Казатомпром».

Станом на початок 2024 року на родовищі «Північний Хорасан» було близько 33 000 тонн запасів урану з очікуваним терміном видобутку до 2038 року. Видобутий уран переробляється на підприємстві «Кизилкум».

У 2023 році Росія була шостим найбільшим виробником урану у світі, а «Росатом» претендував на третє місце завдяки видобутку в Казахстані. Того року Uranium One видобула 4 831 тонн урану в Казахстані, повідомляє агентство Reuters.

«Росатом», російська державна корпорація, яка спеціалізується на атомній енергетиці, неенергетичних товарах і високотехнологічній продукції, включає понад 350 підприємств, зокрема ядерний збройовий комплекс.

Росія шукає вигідніші угоди

Ці угоди свідчать про те, що Росія прагне заробити більше грошей у Казахстані, кажуть аналітики гірничодобувної галузі.

Росія більше не хоче мати справу з родовищем «Зарєчноє», яке є не дуже прибутковим, і замість цього зосередиться на значно багатшому Будьонівському родовищі, повідомив Global Watch Нурлан Жумагулов, директор казахстанської неурядової організації Energy Monitor.

За даними колишнього керівництва «Казатомпрому», загальні доведені запаси урану в Будьонівському родовищі, одному з найбільших у світі, становлять 800 000 тонн.

Однак ця скарбниця, по суті, належить Росії, яка протягом багатьох років поступово розширювала своє право на видобуток у цій шахті.

Наприкінці 2022 року «Росатом» придбав 49% акцій Будьонівського уранового родовища в Казахстані, увесь видобуток якого буде зарезервований для російської ядерної промисловості у 2024–2026 роках.

У серпні минулого року генеральний директор «Росатома» Олексій Ліхачов публічно подякував президенту Росії Володимиру Путіну за допомогу в придбанні родовища «Будьонівське».

«Це робить нас другим найбільшим оператором за обсягом запасів і однією з трьох найбільших компаній у ядерному паливному циклі в цілому, і ми зберігаємо свої лідерські позиції», — сказав Ліхачов.

«Російська державна корпорація таємно й поступово скуповувала величезний самородок, щоб потім негайно запропонувати світові огранений алмаз. Ще на початку року менеджери "Росатома" розробили стратегію — поступово отримати контроль над Будьонівським родовищем — і зрештою втілили цю стратегію в життя», — писав у квітні 2023 року російський щотижневик «Профіль».

Уряд Казахстану уклав угоду, яка надала Росії контроль над стратегічним родовищем, хоча «Казатомпром» рішуче виступав проти цього, повідомляло агентство Bloomberg у травні 2023 року.

Топ-менеджери «Казатомпрому», які були незгодні з цим рішенням, масово залишили посади.

Захоплення національних ресурсів

Новина про те, що Росія отримала контроль над Будьонівським родовищем, обурила казахстанську громадськість, яка вимагала розкриття умов передачі шахти.

Росія отримала Будьонівське родовище практично безкоштовно, заявив Мухтар Джакішев, колишній генеральний директор «Казатомпрому», в інтерв’ю Арманжану Байтасову з казахстанського видання Forbes у травні 2023 року.

За його словами, «Казатомпром» уклав угоду з Росією, згідно з якою «Росатом» отримає п’ять ділянок рудника, а в обмін на це віддасть Казахстану 50% у збагачувальній фабриці.

Казахстан виконав свої зобов’язання, а Росія — ні, сказав Джакішев. Він назвав цю подію безпрецедентною й обурливою.

«Як могло статися, що Росія розпоряджалася нашими національними ресурсами на власний розсуд, а ми лише спостерігали за цим збоку?» — заявив Джакішев.

Спостерігачі стурбовані ризиками, пов’язаними з цією угодою, зокрема можливим введенням вторинних санкцій проти «Казатомпрому».

Тепер, коли «Казатомпром» безкоштовно передав Росії своє уранове родовище, Захід розглядає казахстанського ядерного оператора як придаток «Росатому», сказав Джакішев, посилаючись на джерела в Сполучених Штатах.

У травні минулого року президент США Джо Байден підписав закон, що забороняє імпорт урану, виробленого Росією або російськими компаніями, у відповідь на російське вторгнення в Україну.

Обмеження можуть торкнутися казахстанського урану, що видобувається «Росатомом», побоюються казахстанські фахівці.

Москва використала свої важелі тиску на Астану для подальшого розширення свого впливу в центральноазіатській республіці, вважає Дімаш Алжанов, політичний аналітик.

«Тепер Росія контролює і нашу уранову промисловість, тоді як ми ще більше залежимо від Кремля», — сказав Алжанов в інтерв’ю Global Watch.

За словами Алжанова, для Росії контроль над казахстанською атомною промисловістю й енергетичною галуззю в цілому — це спосіб утримати центральноазіатську республіку на орбіті свого впливу.

Астана демонструє очевидну слабкість у відносинах зі своїм північним сусідом, додав він.

«Путін отримує все, що він намагався отримати в Казахстані, не зустрічаючи реального опору. Я думаю, що ми, по суті, уже частково втратили свій суверенітет», — сказав Алжанов.