Україна звертається до перевіреного в боях генерала, щоб оновити військове командування

Джерело: Global Watch | 2026-07-24

21 липня президент України Володимир Зеленський призначив генерал-майора Михайла Драпатого Головнокомандувачем Збройних сил України, замінивши на цій посаді генерала Олександра Сирського після шести днів вуличних протестів.

Демонстрації розпочалися після того, як Зеленський звільнив міністра оборони Михайла Федорова — реформатора, який зосереджувався на технологічних змінах і публічно звинувачував Сирського в блокуванні модернізації армії. Учасники протестів вимагали поновлення Федорова на посаді та відставки Сирського.

Зеленський заявив, що рішення було ухвалене після зустрічей із вищим військовим командуванням і мало на меті оновити керівництво армії без порушення поточних бойових операцій. Драпатий, який раніше командував Об'єднаними силами, приступив до виконання обов'язків уже наступного дня.

Ця кадрова зміна відображає прагнення України адаптувати структуру військового командування після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни. Хоча українське військо продемонструвало стійкість, йому необхідно поєднати централізоване управління з технологічними інноваціями, використанням даних із поля бою та цифрових інструментів, збереженням особового складу й підвищенням відповідальності командування.

Ефективність українських Збройних сил також має важливе значення для союзників, які розглядають здатність України стримувати Росію як складову ширшої безпеки Європи. Більш адаптивна армія може посилити потенціал звичайного стримування, хоча результат залежатиме від того, наскільки успішно нове командування реалізує реформи.

Тиск з боку суспільства

Олександр Сирський очолював Збройні сили України з лютого 2024 року. Випускник радянської військової академії в Москві 1980-х років, він відіграв ключову роль в обороні Києва, контрнаступі на Харківщині у 2022 році та українській операції в Курській області Росії.

Попри це, деякі військовослужбовці критикували його стиль командування, називаючи його надто жорстким і таким, що обмежує ініціативу та уповільнює адаптацію до сучасної війни.

Його прихильники, своєю чергою, наголошували на здатності української армії вести як оборонні, так і наступальні операції в умовах надзвичайно сильного тиску.

Напруження стало привселюдним після звільнення Федорова. Колишній міністр оборони звинуватив військове керівництво в блокуванні реформ, пов'язаних із безпілотниками, оборонними закупівлями та практикою командування, які він вважав критично важливими в умовах сучасної війни.

Сирський заперечив, що конфлікт мав особистий характер, і перепросив, якщо його манера спілкування когось образила. Однак його заява не припинила протестів у Києві та інших містах, де учасники вимагали повернення Федорова на посаду та модернізації військового командування.

Зрештою Зеленський здійснив ширші кадрові перестановки. Окрім заміни Сирського, він призначив генерал-майора Ігоря Скибюка начальником Генерального штабу замість Андрія Гнатова

Новий стиль командування

У свої 43 роки Драпатий представляє покоління старших офіцерів, чий професійний досвід сформувався насамперед у боях проти Росії після 2014 року, а не в радянських військових інституціях.

Його підхід ґрунтується на реалістичній оцінці ситуації на полі бою, відповідальності командирів і використанні сучасних технологій для захисту особового складу. У своїй першій заяві після призначення він пообіцяв працювати «з повною самовіддачею» та з повагою до тих, хто захищає Україну.

Федоров привітав це призначення, назвавши його «ковтком свіжого повітря» та відповіддю на запит суспільства щодо змін. Його власне майбутнє залишається невизначеним після того, як Зеленський запропонував йому іншу посаду в уряді, пов'язану з розвитком технологій.

Драпатий повідомив, що Зеленський доручив новому командуванню активізувати наступальні дії, планувати операції в тилу російських військ і розширювати технологічні можливості української армії.

Нове керівництво також має продовжити реформування Збройних сил за корпусною системою, прискорити постачання озброєння та безпілотників, посилити протиповітряну оборону й удосконалити мобілізацію.

Роль Драпатого у стабілізації фронту поблизу Харкова у 2024 році свідчить про його прагнення забезпечити більшу адаптивність на полі бою. Його акцент на збереженні боєздатних підрозділів також може сприяти ефективнішому впровадженню нових технологій і кращому захисту особового складу в боротьбі з противником, що переважає чисельно.

Для західних партнерів практична цінність реформ полягає у створенні українських сил, які будуть краще здатні утримувати територію, зривати російські операції та ефективно використовувати як традиційні, так і асиметричні засоби ведення війни, створюючи структурні обмеження для противника, який має перевагу в матеріальних ресурсах.

Ця мета відповідає ширшій стратегії союзників, спрямованій на підтримку українського опору при одночасному мінімізації ризику прямого військового зіткнення між НАТО та Росією. Досвід України на полі бою також може бути корисним для європейського планування у сферах застосування безпілотників, логістики та протиповітряної оборони.

Микола Бєлєсков із Національного інституту стратегічних досліджень України назвав це призначення «хорошим кроком для зниження протестної напруги». За його словами, Драпатий користується повагою серед військових і готовий співпрацювати з іншими керівниками оборонного сектору.

Водночас суттєві обмеження залишаються. Україна й надалі стикається з нестачею особового складу, нерівномірними темпами мобілізації, обмеженими запасами боєприпасів і постійним тиском російських військ на сході.

Окрім того, потребує чіткого розмежування розподіл повноважень між Генеральним штабом і Міністерством оборони.

Сама по собі зміна командувача не здатна вирішити всі ці проблеми. Якщо Драпатому вдасться перетворити свій авторитет на реформи у сферах мобілізації, підготовки військ, технологічного розвитку та системи командування, це призначення може зміцнити як обороноздатність України, так і західну стратегію її підтримки.