Удари українських дронів випробовують стійкість російської логістики

Джерело: Global Watch | 2026-07-09

Українські сили дедалі більше зосереджуються на застосуванні далекобійних дронів і високоточних ударів по російській військовій логістиці та пов'язаній із нею інфраструктурі. Такий підхід відображає ширшу зміну підходу Києва до ведення війни.

Замість того аби зосереджуватися лише на територіальному просуванні, Україна дедалі більше намагається підірвати функціонування систем, які забезпечують ефективні дії чисельно більших російських сил.

Такий підхід уже призводить до відчутних перебоїв із забезпеченням паливом, надійністю транспортної системи та ефективністю протиповітряного прикриття. Попри те що Росія продовжує наступальні операції на кількох напрямках, моніторингові групи фіксують повторні удари по енергетичних об'єктах і елементах системи протиповітряної оборони.

Наслідки цих атак уже виходять за межі поля бою, поширюючись на внутрішню економіку Росії та систему забезпечення її тилу.

Удари по нафтопереробних заводах посилюють тиск

Українські дрони завдали ударів по низці російських нафтопереробних заводів і пов'язаної з ними інфраструктури в межах тривалої кампанії, спрямованої на підвищення вартості ведення війни для Москви. Ці атаки призвели до тимчасового зупинення роботи або скорочення обсягів виробництва на кількох об'єктах, посиливши тиск на здатність Росії фінансувати бойові дії та підтримувати стабільне постачання пального.

За даними відкритих джерел і повідомленнями ЗМІ, у пікові періоди 2026 року перебої дорівнювали втраті переробки сотень тисяч барелів нафти на добу. За різними оцінками, тимчасове скорочення внутрішніх потужностей із переробки нафти в окремі періоди становило від 10 до 25 відсотків. Водночас масштаби цих втрат змінювалися в міру того, як Росія відновлювала пошкоджені підприємства та змінювала маршрути постачання.

Москва відновила значну частину постраждалих потужностей завдяки ремонтам і перенаправленню потоків сирої нафти. Проте Міжнародна енергетична агенція прогнозує, що перебої, спричинені ударами дронів, і надалі стримуватимуть темпи переробки нафти в Росії щонайменше до середини 2026 року.

Тиск також відчувається на внутрішньому ринку пального. Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War) пов'язує ці удари з дефіцитом бензину, про який повідомляли в окремих регіонах Росії та на окупованих теренах України, що демонструє, як атаки на енергетичну інфраструктуру можуть ускладнювати як військову логістику, так і забезпечення цивільного населення.

Такі перебої збільшують виробничі витрати та змушують російську владу балансувати між потребами фронту в паливі та підтримкою внутрішньої стабільності.

«Удари стали ефективнішими, тому що технології вдосконалилися, і Україна тепер здатна здійснювати значно масштабніші удари, ніж раніше», — зазначив військовий аналітик Фонду Карнегі за міжнародний мир Майкл Кофман.

Послаблення протиповітряної оборони прискорюється

Українські сили також регулярно завдають ударів по російських наземних системах протиповітряної оборони та радіолокаційних станціях. Масштаби цієї кампанії підтверджують зведені дані Інституту вивчення війни (ISW) та інших моніторингових проєктів. Лише за останній період візуально підтверджено понад 100 таких ударів.

Внаслідок цього в російській системі протиповітряної оборони виникли прогалини, які дали змогу українським дронам проникати значно глибше в повітряний простір Росії та в тилові райони окупованих територій. Українські безпілотні системи тепер можуть із більшою регулярністю перехоплювати логістичні колони та вражати інші високопріоритетні цілі.

Україна закріпила ці спроможності на інституційному рівні, створивши Сили безпілотних систем як окремий рід військ. Вони впроваджують комплексний підхід, що поєднує розвідку, FPV-дрони та далекобійні удари на тактичному й оперативному рівнях.

«Російська протиповітряна оборона має прикривати лінію фронту довжиною у 1200 кілометрів, а також величезну територію, на якій розташована інфраструктура», — зазначив Кофман. Такий підхід сприяв зростанню втрат російської техніки, зокрема транспортних засобів для перевезення пального. Він також змусив Москву розосередити обмежені ресурси протиповітряної оборони по значно ширшому оборонному периметру.

Поєднання Україною систематичних далекобійних ударів і розвитку Сил безпілотних систем демонструє, як асиметричні засоби можуть створювати структурні обмеження для противника, що має значну матеріальну перевагу.

Росія й надалі має значні людські ресурси, промисловий потенціал і ядерний стримувальний потенціал. Водночас сукупна потреба у відновленні інфраструктури, захисті розосереджених об'єктів і підтриманні довгих ліній постачання посилює навантаження, що впливає на планування та розподіл ресурсів обох сторін.

Подальший розвиток подій залежатиме від темпів виробництва, розвитку оборонних спроможностей і змін на ширшому театрі бойових дій. Ця тенденція підкреслює дедалі важливішу роль безпілотних систем у сучасній війні, де систематичність застосування та дальність дії можуть компенсувати перевагу противника в чисельності й матеріальних ресурсах.