Тенденції оборони
Північна Корея побудує новий військовий корабель, оскільки Кім не зважає на принизливу невдачу запуску
Ця заява з'явилася слідом за невдалим запуском у травні, який викрив серйозні прогалини в програмі модернізації військово-морських сил Північної Кореї.
![Скріншот з відео, трансльованого північнокорейським державним телеканалом KCTV у квітні, показує північнокорейських моряків на борту військового корабля «Чо Ген» під час церемонії спуску на воду. Інший есмінець класу «Чо Ген» не зміг зійти на воду в травні, і корабель був пошкоджений на очах північнокорейського лідера Кім Чен Ина [джерело: KCTV/AFP]](/gc7/images/2025/08/11/51369-shape-370_237.webp)
Джерело: AFP і Global Watch |
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин і далі проштовхує плани побудови третього військового корабля водотоннажністю 5000 тонн, попри принизливу публічну невдачу, внаслідок якої один з його флагманських есмінців отримав помітні пошкодження під час спуску на воду — прикрий випадок, який він засудив як «злочинний акт».
22 липня державні ЗМІ Північної Кореї повідомили, що працівники суднобудівного заводу у Намфо пообіцяли до 10 жовтня 2026 року, до дня річниці заснування керівної Трудової партії, здати в експлуатацію ще один есмінець класу «Чо Ген».
Ця заява з'явилася слідом за невдалим запуском у травні, який викрив серйозні прогалини в програмі модернізації військово-морських сил Кіма.
Під час цього запуску у східному порту Чончжин есмінець «Кан Кон» зазнав серйозних пошкоджень внаслідок невдалого спуску на воду боком — застарілого методу, який сусідня Південна Корея більше не використовує.
Цей прикрий випадок зруйнував частину дна корабля і залишив його нахиленим у воді, що постало доволі принизливою картиною, свідком якої став сам Кім. Він різко засудив цю невдачу як «абсолютну недбалість», назвавши її «безвідповідальною» і кримінальним порушенням обов'язків. Він пообіцяв покарати винних на майбутніх партійних зборах.
За повідомленнями, судно «Кан Кон» було відремонтовано і знову спущено на воду у червні, але цей інцидент став явною пропагандистською та військовою поразкою для Пхеньяну.
Есмінець, який, як вважається, є ще одним кораблем класу «Чо Ген», вперше був представлений у квітні, а також активно рекламувався Кімом як символ передової військово-морської потуги, і як такий, що є нібито озброєним «найпотужнішою зброєю» і, можливо, здатним нести ядерні ракети малої дальності, хоча це залишається недоведеним.
Південнокорейські чиновники вважають, що Росія може допомагати Північній Кореї у розробці військових кораблів, можливо, в обмін на війська для підтримки війни Москви в Україні. Якщо ця підозра підтвердиться, це підкреслить дедалі більшу військову взаємозалежність між двома ізольованими режимами, що зазнають санкцій.
Екстремальна мілітаризація
Амбіції Кіма у царині військово-морського флоту різко контрастують з внутрішньою нестабільністю та оперативними провалами.
На наступний день після невдалого запуску есмінця Північна Корея випустила крилаті ракети у Східному морі — ймовірно, це була спроба продемонструвати силу на тлі зростаючої напруженості.
Незважаючи на ці невдачі, Кім продовжує наполягати на ще більшому розширенні військової потуги.
Раніше цього року він відвідав об'єкт з розробки атомних підводних човнів і виступив за інвестиції як у надводні, так і у підводні сили.
Пхеньян також заявив, що розробляє підводні ядерні дрони, здатні викликати «радіоактивне цунамі» — твердження, яке аналітики у своїй масі ставлять під сумнів.
Намагання Кіма довести країну до екстремальної мілітаризації відбувається за рахунок основних потреб цивільного населення, таких як охорона здоров'я та освіта.
Тоді як Пхеньян вкладає значні кошти в озброєння, майже 46% населення Північної Кореї — близько 11,8 мільйона людей — страждають від хронічного недоїдання, згідно з доповіддю Організації Об'єднаних Націй (ООН), в якій аналізуються дані за період з 2020 по 2022 рік.
Надмірний військовий бюджет Пхеньяна позбавляє населення необхідних ресурсів, попередила на початку цього року Елізабет Салмон, спеціальний доповідач ООН з прав людини у Північній Кореї.
«Уряд не вкладає достатніх коштів у забезпечення прав людини свого народу», — заявила вона у звіті від 5 лютого, вказавши на дефіцит ліків та недофінансування шкіл.